гладити

гладити
[гла/диетие]
-а/джу, -диеш; нак. -ад', -а/д'теи

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "гладити" в других словарях:

  • гладити — ГЛА|ДИТИ (9), ЖОУ, ДИТЬ гл. 1. Тереть, растирать: гладѩщю же ему левканию. приде к нему иоанъ б҃ословъ. и гл҃а что дѣеши гусарю. ре(ч) же гусарь тру вапы ПрЮр XIV, 36б. 2. Гладить, поглаживать: дрѹзи ѥмѹ нозѣ гладѩть. инии по лѩдвь˫амъ тѣшать ѥго …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • гладити — джу, диш, недок., перех. Проводити рукою, вирівнюючи, розправляючи що небудь. || Пестити, легко проводячи долонею …   Український тлумачний словник

  • гладити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • гладити — гладжу, диш, Ол. [1.] Тіпати (льон). [2.] Вирівнювати що небудь. Выгладив дошкы …   Словник лемківскої говірки

  • догладжувати — ую, уєш, недок., догла/дити, джу, диш, док., перех. Закінчувати гладити що небудь; гладити все, до кінця …   Український тлумачний словник

  • перегладжувати — ую, уєш, недок., перегла/дити, джу, диш, док., перех. 1) Гладити все чи багато чого небудь. 2) Гладити ще раз, повторно або заново, по іншому …   Український тлумачний словник

  • вигладжувати — ую, уєш, недок., ви/гладити, джу, диш, док., перех. 1) Робити поверхню чого небудь рівною, гладкою, усуваючи нерівності, виступи, шорсткість. 2) Те саме, що випрасовувати …   Український тлумачний словник

  • гладжений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до гладити …   Український тлумачний словник

  • гладження — я, с. Дія за знач. гладити …   Український тлумачний словник

  • голубити — блю, биш; мн. голу/блять; недок., перех. 1) Проявляти ніжність, ласку; пестити. || З ласкою припадати до чого небудь, гладити що небудь. 2) перен. Любовно виношувати, плекати (надію, мрію тощо) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»